Молитви, що читаються священиком на сповіді

Боже, Спаситель наш! Ти через пророка твого Нафана (див.12: 1-15) дарував Давиду, що покаявся, прощення його гріхів, прийняв ти і покаянну молитву Манасії (див.36:23). І нині прийми по властивому тобі людинолюбству раба Твого (ім'я), кається в скоєних їм гріхах і просить вибачення своїх неправд і беззаконь. Бо Ти, Господи, сказав: "Не хочу смерті грішника, але хочу, щоб він звернувся до мене з покаянням і живий був» (для вічного життя), так як ти і нам заповідав сімдесят разів седмерицею прощати ближньому своєму його гріхи проти нас. І як твоє божественне велич ні з чим незрівнянно, так і милість Твоя безмірна. Бо якщо Ти, Господи, будеш помічати беззаконня, Господи, хто встоїть? (Пс.129:3). Так як Ти Бог каються і Тобі славу воссилаем, Отцю і Сину і Святому Духу, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Прийшов на сповідь священик дає наступне повчання:

Син мій духовний! Тут невидимо присутній Христос, який приймає сповідь твою. Не соромся і не бійся і не помисли приховати що-небудь від мене, але відверто скажи все, що ти зробив, щоб прийняти від Господа нашого Ісуса Христа прощення скоєного тобою. Ось і свята ікона його; я ж, ієрей, духовний твій батько, тільки свідок для засвідчення перед Ним (Христом) про все, що ти скажеш мені. Якщо ти що-небудь сховаєш від мене, приймеш на свою душу суто (подвійний) гріх. Зрозумій же, що ти прийшов в лікарню не для того, щоб вийти з неї неісціленним.

Сповідь - це таїнство на якому священик постає, як свідок між нами і Господом. У дозвільній молитві священнослужитель вимовляє наступний текст:

Господь і Бог наш, Ісус Христос, по благодаті і щедротам свого людинолюбства, нехай простить тобі, чадо (ім'я), всі гріхи твої, і я, негідний ієрей, владою його, мені данною, прощаю і дозволяю тебе від усіх гріхів твоїх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.