Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї, що й погани прийняли слово Боже.
І коли Петро прийшов в Єрусалим, обрізані дорікали йому,
кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних і їв з ними.
Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
в місті Іоппії я молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
Я подивився в нього і, розглядаючи, побачив там чотириногих землі, звірів, плазунів і птахів небесних.
І почув я голос, що говорив мені: Встань, Петре, заколи і їж.
Я ж сказав: ні, Господи, нічого огидного чи то нечистого ніколи не входило в уста мої.
І відповів мені голос із неба: Що Бог очистив, того не вважай за огидне.
І це сталося тричі, і знову піднялося все на небо.
І ось, в той самий час три людини стали перед будинком, в якому я був, послані з Кесарії до мене.
Дух сказав мені, щоб я йшов з ними без жадного сумніву. Пішли зі мною й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
Він розповів нам, як він бачив у домі своєму Ангела (святого), який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич Симона, що зветься Петром,
він скаже тобі слова, якими спасешся ти і твій дім.
Коли ж почав я говорити, зійшов на них Дух Святий, як і на нас спочатку.
Тоді я згадав слово Господнє, як Він говорив: «Іоанн хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим».
Отже, якщо Бог дав однаковий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я, щоб міг заперечити Богові?
Вислухавши це, вони заспокоїлися і прославили Бога, кажучи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя.
[Зач. 28.] ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії і Кіпру, і Антіохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв.
Були ж деякі з Кіпру та Кірінеї, що до Антіохії прийшли, промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.
І була рука Господня з ними, і велике число їх увірувало, звернулося до Господа.
І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і послали Варнаву в Антіохію.
Він, як прийшов і благодать Божу побачив, зрадів і переконував усіх триматися Господа щирим серцем;
бо він був чоловік добрий, повний Духа Святого та віри. І прихилилось багато народу до Господа.
Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати знайшовши його, привів в Антіохію.
Цілий рік збиралися вони в церкві і навчали багато народу, і в Антіохії вперше стали християнами названо учнів.
У ті дні від Єрусалиму до Антіохії пророки.
І один з них, на ім'я Агав, віщував духом, що у цілому світі настане великий голод, який і був за Клавдія.
Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї,
Що й зробили, пославши до старших через руки Варнави і Савла.