Коли ж дізнався Ісус про що почули фарисеї, що Він учнів більше збирає та христить, як Іван, -
хоч Ісус не христив, а учні Його, -
Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.
І потрібно було Самарію Йому переходити.
[Зач. 12.] Отож, прибуває Він до самарійського, званий Сихар, поблизу ділянки землі, даного Яковом дав своєму синові Йосипові.
Там же була Яковова криниця. Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було близько шостої години.
Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай Мені напитися.
Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.
Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: Дай мені напитися, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
Каже жінка до Нього: Пане І черпака в Тебе нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?
Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?
Ісус сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову,
А хто питиме воду, що Я йому дам, той не буде повік; але вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
Каже жінка до Нього: Пане дай мені цієї води, щоб я пити не хотіла і не приходила сюди черпати.
Ісус каже до неї: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.
Жінка сказала у відповідь: Чоловіка не маю. Ісус каже до неї: Ти добре сказала, що у тебе немає чоловіка,
бо у п'ятьох чоловіків ти мала, і той, кого маєш тепер, не муж тобі; Це ти правду сказала.
Каже жінка до Нього: Господи! бачу, що Ти пророк.
Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де потрібно вклонятись знаходиться в Єрусалимі.
Ісус каже до неї: Повір Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете.
Ви не знаєте, чому кланяється, а ми знаємо, чому вклоняємося, бо спасіння від юдеїв.
Але настане час і тепер вона є, коли справжні поклонники будуть поклонятися Батькові в дусі та в правді, бо таких поклонників Отець Собі.
Бог є дух, і Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді.
Каже жінка до Нього: знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, коли Він прийде, то все розповість нам.
Ісус каже до неї: це Я, що розмовляю з тобою.
У цей час прийшли учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв; Одначе жоден не сказав: Чого хочеш? або: Про що з нею?
Тоді жінка залишила відніс свого, і побігла до міста, та й людям говорить:
підіть, подивіться Того Чоловіка, що сказав мені все, що я зробила: Чи Він не Христос?
Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
Тим часом учні просили Його, кажучи: Учителю, їж.
А Ісус відповів їм: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте.
Тому учні говорили між собою: Хіба хто приніс Йому їсти?
Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його.
Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я кажу вам: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як вони пополовіли до жнив.
Жнець отримує нагороду і збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи,
бо в цьому випадку правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.
Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: працювали, а ви до їхньої праці ввійшли.
І багато-хто із самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що вона зробила.
І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його, щоб у них; і Він пробув там два дні.
Значно ж більш вони ввірували через слово.
А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель світу, Христос.
Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею,
Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у своїй вітчизні.
Коли прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на свято, - бо і вони ходили на свято.
Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино.

[Зач. 13.] У Капернаумі був там один царедворець, що син його хворів.
Він, почувши, що Ісус із Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити сина його, бо мав той умерти.
Ісус сказав йому: ви не повірите, якщо не побачите знамень і чудес.
Царедворець каже Йому: Господи! прийди, поки не помер син мій.
Ісус каже йому: Іди, син твій живе. Він повірив слову, яке сказав йому Ісус, і пішов.
На дорозі зустріли його слуги його і сказали: Син твій живе.
Він запитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.
Зрозумів тоді батько, що була то година, коли Ісус сказав йому: Син твій живе, і увірував сам і ввесь його дім.
Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.