Коли ж ми, розлучившись з ними, відпливли, то дорогою простою в Кос, на інший день в Родос і звідти в Патару,
І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й відплили.
Коли ж їх на увазі Кіпру і залишивши його ліворуч, ми пливли в Сирію, і пристали в Тирі, бо там вантажа мав скласти корабля.
І, учнів знайшовши, перебули там сім днів. Вони через Духа казали Павлові, щоб він не ходив в Єрусалим.
Провівши ці дні, ми вийшли і пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто; а на березі, ставши навколішки, помолились.
І, попрощавшись один з одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулися додому.
А ми, закінчивши плавання, прибули з Тиру до Птолемаїди, і, братів привітавши, пробули у них один день.
[Зач. 45.] А на другий день Павло і ми, що були з ним, вийшовши, прийшли в Кесарію і, увійшовши до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього.
У нього були чотир ... Читать дальше »

А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.
Перейшовши ж ті і давши віруючим рясні настанови, прийшов в Елладу.
І прожив там три місяці. Коли ж, з нагоди обурення, зробленого проти нього юдеями, він хотів відправитися в Сирію, то йому на думку вертатись через Македонію.
Його супроводжували до Азії Сосипатр Піррів, Веріянін, із Солуня Аристарх та Секунд, і Гай Дервянин і Тимофій, а з азійців Тихик і Трохим.
Вони, пішовши вперед, очікували нас в Троаді.
А ми, після днів Опрісноків, відпливли із Филипів днів в п'ять прибутку до них у Троаду, де пробули сім днів.
[Зач. 43.] У перший же день тижня, коли учні зібралися на ламання хліба, Павло мав у наступний день, розмовляв з ними і затягнув своє слово до півночі.
У світлиці, де ми зібралися, було багато світел.
Під час тривалої бесіди Павлової один юнак, ім'ям Євтихій, який ... Читать дальше »

[Зач. 42.] коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? Вони ж сказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий.
Він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрещення.
Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, тобто в Ісуса Христа.
Почувши це, вони хрестилися в ім'я Господа Ісуса,
А коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони стали говорити іншими мовами і пророкувати.
Всіх їх було чоловіка з дванадцять.
А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно проповідував три місяці, розмовляючи і доводячи про царство Боже.
А коли опиралися дехто й не вірили, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він, залишивши їх, відділив учнів, і щодня проповідував у школі о ... Читать дальше »

[Зач. 40В.] Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту;
і, знайшовши одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, - бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим - прийшов до них;
і був він того ж ремесла, то в них і працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.
У будь-яку ж суботу він говорив у синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
А коли прийшли з Македонії Сила і Тимофій, Павло слову і він свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
Як же противились вони і хулили, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий Відтепер я піду до поган.
І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного Бога, ім'ям Юста, котрого господа була обіч школи.
А Крисп, начальник синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм, і багато з коринтян, почувши, увірували і хрестилися.
Господь у видінні вночі Павлу: Не бі ... Читать дальше »

[Зач. 39.] перейшли Амфіполь і Аполлонию, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.
Павло, за своїм звичаєм, увійшов до них і три суботи говорив з ними з Писання,
виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, Якого я проповідую вам.
І деякі з них увірували і приєдналися до Павла та до Сили, як з греків, хто поважає Бога, безліч, так і з шляхетних жінок.
А невірні юдеї були запалився горливістю і якихсь негідних людей, учинили збіговисько та й бунтували те місто, приступивши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести перед народу.
Як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що ці всесвітні порушники прийшли і сюди,
а Ясон прийняв їх, і всі вони надходять проти наказів кесаря ​​чинять, інший є цар Ісус.
І стривожили народ та начальників, що слухали це.
Але ці, узявши поруку з Ясона та інших, від ... Читать дальше »

Він у Дервію і Лістри. І ось, був там один учень, на ім'я Тимофій, однієї юдеянки, а батько греком,
Добре свідоцтво про нього брати, що були в Лістрі та в Іконії.
Павло захотів його взяти з собою; і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях; бо всі знали про батька його, що був Грек.
Як міста, вони зраджували вірним постанови, які апостолів та старших у Єрусалимі.
А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю.
Пройшовши через Фрігію та через країну, вони не були допущені Духом Святим проповідувати слово в Азії.
Дійшовши до Мізії, хотіли піти в Вітінії, але їм не дозволив Дух їх.
Минувши ж Мізію, в Троаду.
І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь Македонцем, просячи його і кажучи: Прийди в Македонію і допоможи нам.
Побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь покликав нас благовістити там.
Отже, відпливши з Троади, ми пря ... Читать дальше »

А дехто, що з Юдеї, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.
Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
Отже, послані від церкви, ішли через Фінікію та Самарію, розповідаючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.
Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та про все те сповістили, що Бог створив з ними і як відчинив поганам двері віри.
[Зач. 36.] Але дехто з фарисейської партії повірили і говорили, що треба обрізати їх і заповідати щоб Закона Мойсеєвого берегли.
Зібрались апостоли й старші щоб розглянути справу оцю.
Після довгого міркуванні Петро, ​​вставши, сказав їм: Мужі брати, ви знаєте, що Бог днів вибрав з нас мене, щоб через мої уста погане чули слово благо ... Читать дальше »

В Іконії вони увійшли разом синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв і греків.
Невірні ж юдеї підбурили та роздратували душі поган на братів.
Втім вони пробули тут досить часу, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, творив руками їх ознаки та чуда.
Тим часом в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.
Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,
вони, дізнавшись про це, [зач. 34.] пішли в лікаонських Листру і Дервію і в околиці їхні,
і там звіщали.
У Лістрі один чоловік, безвладний ногами, сидів, будучи хром від утроби матері своєї, і ніколи не ходив.
Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього і побачивши, що він має віру для отримання зцілення,
сказав гучним голосом: тобі кажу в ім'я Господа Ісуса Христа: стань на ноги свої!. А той скочив і почав ... Читать дальше »

В Антіохії, в тамтешній церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Нігер, і Луцій Киринеянин, і Манаїл, зрощений з Іродом, та ще Савл.
Коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий сказав: Відділіть Варнаву і Савла на діло, до якої покликав їх.
Тоді вони, піст і молитву і поклавши на них руки, відпустили їх.
Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру
і були ж в Саламіні, проповідували слово Боже по синагогах юдейських; мали ж при собі й Івана.
Пройшовши весь острів до Пафа, знайшли вони деякого волхва, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус,
Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумним. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого.
А Елима волхв (бо ім'я його) противився їм, намагаючись відвернути проконсула від віри.
Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,
сказав: Ой т ... Читать дальше »

[Зач. 29.] У той час цар Ірод підняв руки на деяких з Церкви, щоб гнобити,
і вбив Якова, брата Іванового мечем.
А бачивши, що це приємно юдеям, слідом за тим взяв і Петра, - тоді були дні Опрісноків, -
І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу.
Отже Петра стерегли у в'язниці, а Церква ревно молилася Богові за.
Коли ж Ірод хотів вивести його, в ту ніч Петро спав між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю.
І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. Ангел, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його і сказав: Мерщій вставай!. І ланцюги впали з рук його.
І сказав йому Ангел: Підпережись і обуйся. Він зробив так. Потім каже йому: одягни одяг твою і йди за мною.
Вийшовши, він ішов за ним, не знаючи, що робилось від Ангола, бо думав, ... Читать дальше »