[Зач. 8.] фарисеїв був чоловік, що звався Никодим, начальник юдейський.
Він до Нього прийшов уночі і сказав Йому: Учителю! ми знаємо, що прийшов єси учителем від Бога; бо таких чудес, які Ти твориш, ніхто не може творити, якщо не буде з ним Бог.
Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?
Ісус відповів: Поправді, поправді кажу тобі: Коли хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже.
Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: Вам необхідно родитись згори.
Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш, а не відаєш, звідкіля він приходить і куди він іде так буває з кожним, хто від Духа.
Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути? ... Читать дальше »

[Зач. 6.] На третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.
Запрошений був теж Ісус та учні Його на шлюб.
Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!.
Ісус же відказує їй: Що тобі, жінко? ще не прийшов час Мій.
А мати Його до слуг каже: що скаже Він вам, то зробіть.
Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.
Ісус каже до слуг: Наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху.
А Він відповів їм: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І понесли.
Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, - а він не знав, звідки це вино, знали ж слуги, що води наливали, - то староста кличе тоді молодого
і каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі.
Так поклав Ісус початок чудесам в Кані ... Читать дальше »

[Зач. 1.] На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
Воно було на початку у Бога.
Все через Нього повстало, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути.
У Ньому було життя, і життя було Світлом людей.
А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
Був чоловік, посланий від Бога; ім'я йому Іван.
Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
Він тим Світлом не був, але був посланий, щоб свідчити про Світло.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
У світі був, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав.
До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
А тим, які прийняли Його, віруючим в ім'я Його, дав владу бути дітьми Божими,
що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
І Слово сталося тілом, і переб ... Читать дальше »

[Зач. 51А.] А коли врятувалися ми, колишні з Павлом дізналися, що острів називається Меліта.
Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони, по причині дощ і був холод, розклали вогонь і прийняли всіх нас.
Коли Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, повисла на руці його.
Як тубільці ж угледіли висить на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік - вбивця, коли його, врятувався від моря, суд Божий не залишає жити.
Він струснув змію в огонь, ніякої шкоди не зазнав.
А вони сподівалися, що у нього буде запалення, або він раптово впаде мертвим; Коли ж довго чекали і бачачи, що не сталося з ним ніякої біди, думку змінили й казали, що він Бог.
Близько того місця знаходились, добра начальника острова, на ім'я Публія, він прийняв нас і три дні ласкаво гостив.
Батько Публія лежав, слабий на пропасницю і болем в животі; Павло ввійшов до нього, ... Читать дальше »

[Зач. 50А.] Коли вирішено було плисти нам в Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'язнених сотникові полку Августа, Юлієві.
Ми зійшли на Адрамітскій корабель і вирушили, маючи намір плисти біля місць азійських. З нами був Аристарх, Македонцем із Солуня.
На другий день ми пристали в Сидоні. Юлій, ласкаво з Павлом, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.
І, вийшовши звідти, припливли ми до Кіпру, бо вітри,
і, перепливши море, що біля Кілікії й Памфілії, прибули до Міри Лікійські.
Там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і посадив нас на нього.
Повільно плаваючи багато днів і ледь Порівнявшись з Книду, через несприятливого нам вітру, ми додолу на Кріт при Салмоні.
І коли ми насилу повз нього, прибули до одного місця, що зветься Доброю Пристані, поблизу якого знаходиться місто Ласея.
Але як часу минуло багато, і плавання було вже небезпечно, том ... Читать дальше »

[Зач. 49.] Агріппа сказав до Павла: Дозволяємо тобі говорити про себе. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
о царю! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися в усьому, в чому звинувачують мене Іудеї,
тим більше, що ти знаєш все звичаї та суперечки юдеїв. Тому прошу мене вислухати терпляче.
Життя моє змалку, що спочатку точилося серед народу мого в Єрусалимі, знають усі юдеї,
вони здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найсуворішому в нашому віросповіданні вченням.
І нині я стою перед судом за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,
а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові вдень і вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї.
Що ж? Невже ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає мертвих?
Правда, і я думав, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина.
Це я ... Читать дальше »

А коли прибув Фест до свого намісництва, трьох днях відійшов із Кесарії до Єрусалиму.
Тоді первосвященик і шляхетні з юдеїв з'явилися до нього зі скаргою на Павла і переконували його,
просячи, щоб він зробив милість, викликав його до Єрусалиму і чатував смерть заподіяти йому по дорозі.
А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії і що він сам незабаром туди подається.
Отже, сказав він, хто спроможен із вас, нехай ті вирушають разом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові, нехай звинувачують його.
І, пробувши в них не більше як вісім чи десять, він повернувся до Кесарії, і на інший день, сівши на суддівське місце, звелів привести Павла.
Коли він з'явився, стали колом що поприходили з Єрусалиму Іудеї, приносячи на Павла багато і тяжкі звинувачення, яких не могли довести.
Він же Павло боронився: Я не провинився ніякого злочину ні проти Закону юдейського, ані проти храму, ані супроти кесаря.
Фест, ... Читать дальше »

Через п'ять днів прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з деякими ритором Тертулл, які скаржилися на Павла.
Коли ж він був покликаний, то Тертулл почав звинувачувати його, кажучи:
завжди і всюди з подякою щирою визнаємо ми, що для тебе, високодостойний Фелікс, зобов'язані ми багатьом світом, і твоєму піклуванню упорядкованих над цим народом.
Але, щоб довго тебе не турбувати, прошу тебе вислухати нас коротко, з властивим тобі поблажливістю.
Знайшовши з тим чоловіком виразкою суспільства, збудником заколоту між юдеї цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі,
Він відважився навіть збезчестити храм, ми взяли його і хотіли судити його за нашим законом.
Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством узяв його з рук наших і послав до тебе,
звелів нам, обвинувачам його, йти до тебе. Ти можеш сам, розпитавши, дізнатись від нього про все те, в чому ми звинувачуємо його.
І Іудеї під ... Читать дальше »

І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі брати, я всією доброю совістю жив перед Богом до цього дня.
А первосвященик Ананія стояли перед ним наказав бити його по устах.
Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена! ти сидиш, щоб судити по закону, і, всупереч закону, велиш бити мене.
А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові поносиш?
Павло сказав: я не знав я, брати, що то первосвященик бо написано: начальницького в народі твоїм не будеш проклинати.
І Павло, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у раді: Мужі брати! я фарисей, і син фарисея За надію на воскресення мертвих мене судять.
Коли ж він промовив, колотнеча постала поміж фарисеями і саддукеями, і розділилась.
Бо саддукеї кажуть, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, а фарисеї визнають і те й інше.
І галас великий зчинився і, вставши, книжники фарисейської сперечатися, кажучи: нічого ... Читать дальше »

[Зач. 47.] Мужі брати й батьки Послухайте ось тепер виправдання перед вами.
Почувши ж, що він заговорив з ними на єврейською мовою, то тиша ще більша настала. Він сказав:
Я юдеянин, що народився в Тарсі Киликийском, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений в батьківському законі, заздрісний за Бога, як і всі ви сьогодні.
Я навіть до смерти цю путь послідовників цього вчення, і в'язав в темницю і чоловіків і жінок,
як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина від яких був узяв навіть листи на братів, і в Дамаску, я йшов, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалиму на кару.
Коли ж я був у дорозі й наближався до Дамаску, близько полудня раптом осяяло мене велике світло з неба.
Я впав на землю і почув голос, що говорив мені: Савле, Савле що ти Мене переслідуєш?
Я запитав: Хто Ти, Господи? Він сказав мені: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти.
Ті, що зо ... Читать дальше »