І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба, і був одягнений в хмару, над його головою веселка була, а обличчя у нього як сонце, і ноги його як стовпи вогняні,
в руці у нього була книжка розкрита. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,
і гучним голосом, як лев той ричить І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.
І коли сім громів голосами своїми, я хотів був писати але почув голос з неба, що до мене казав: сховай, що говорили сім громів, і не пиши цього.
А Ангол, що я бачив, що стояв на морі і на землі, підняв руку свою до неба
і присягнув вічно на віки віків, Який створив небо і все, що на ньому, землю і все, що на ній, і море і все, що в ньому, що часу вже не буде;
але в ті дні, коли сьомого Ангола, коли він засурмить, звершиться таємниця Божа, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.
І голос, який я чув з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі і на землі.
І я пішов до Ангела, і сказав йому: дай мені книжку. Він сказав мені: Візьми, і з'їж її; вона буде гірка в утробі твоїй, але в устах твоїх буде солодка, як мед.
І взяв я книжку з руки Ангела, і з'їв її; і вона в устах моїх була солодка, як мед; Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі.
І сказав він мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.