[Зач. 6.] На третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.
Запрошений був теж Ісус та учні Його на шлюб.
Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!.
Ісус же відказує їй: Що тобі, жінко? ще не прийшов час Мій.
А мати Його до слуг каже: що скаже Він вам, то зробіть.
Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.
Ісус каже до слуг: Наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху.
А Він відповів їм: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І понесли.
Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, - а він не знав, звідки це вино, знали ж слуги, що води наливали, - то староста кличе тоді молодого
і каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі.
Так поклав Ісус початок чудесам в Кані Галілейській, і виявив славу Свою; і увірували в Нього учні Його.
[Зач. 7.] Після цього прийшов знов до Капернауму, Сам, і мати Його, і брати його, і учні Його; і там перебули небагато днів.
Наближалася ж Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус
і знайшов, що продавали у храмі волів, овець і голубів, та сиділи міняльники.
І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, і міняльникам гроші розсипав, а їм столи.
І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і із дому Отця Мого Не робіть будинком торгівлі.
Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене.
На це юдеї сказали Йому: Яке знамено покажеш Ти нам, що можеш робити таке?
Ісус сказав їм у відповідь: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його.
На це сказали юдеї: цей храм будувався сорок шість років, а Ти за три дні поставиш його?
А Він говорив про храм тіла Свого.
Коли ж Він із мертвих, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.
І коли Він був в Єрусалимі на святі Пасхи, то багато, побачивши чуда, які Він творив, увірували в ім'я Його.
Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх
і не мав потреби, щоб хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині.