Тоді первосвященик: Чи це так?
Але він сказав: Мужі брати й батьки послухайте. Бог слави з'явився батькові нашому Авраамові, як в Месопотамії, перше ніж оселився в Харані,
і сказав йому: Вийди із своєї землі та з родини своєї, і з дому батька твого, і йди в землю, яку покажу тобі.
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані а звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете.
І не дав йому на ній спадщини ані на стопу ноги, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.
І сказав йому Бог, що насіння його буде в чужій землі і будуть в поневоленні гнобити чотириста років.
Але Я, сказав Бог буду судити народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; Опісля ж вони вийдуть і будуть служити Мені на цім місці.
І дав йому завіт обрізання. І породив так Ісака та обрізав його восьмого дня; а Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.
Патріархи, і через заздрощі, продали Йосипа до Єгипту; Але Бог був із ним,
і позбавив його від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
І прийшов голод і велика скорбота на всю землю єгипетську та ханаанську, і батьки наші поживи тоді не знаходили.
Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
А коли вони прийшли вдруге, Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.
Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.
І подався Яків в Єгипет, і помер сам та наші батьки
І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Гамора Сихемового.
А в міру, як наближався час обітниці, про який клявся Бог Авраамові, народ намножувавсь в Єгипті,
до тих пір, як інший цар ув Єгипті, що не знав Йосипа.
Цей, ухіщряясь проти роду нашого, пригноблював наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
У цей час народився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Три місяці він був годований був у домі батька свого.
А коли був кинутий, взяла його дочка фараона собі його викохала, як сина.
І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах і ділах.
А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
І, побачивши одного з них діється кривда, заступився, і відомстив за Єдиптянина.
Він думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, але вони не зрозуміли.
На наступний день, коли сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, навіщо ображаєте один одного?
А той, що ближнього відштовхнув його, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю над нами?
Чи не хочеш ти вбити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?
Від цих слів Мойсей втік і став прибульцем в Мідіяні, де зродив двох синів.
А коли сорок років з'явився йому в пустелі гори Сінай Ангол Господній у полум'ї палаючого тернового куща.
Мойсей, як побачив, дивувався з видіння а коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
Я Бог отців твоїх, Бог Авраама і Бог Ісаака і Бог Якова. І затрусився Мойсей, не смів дивитися.
І сказав йому Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо місце, на якому ти стоїш, є земля свята.
Я утиск народу Свого в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити Тепер ось іди, Я пошлю тебе в Єгипет.
Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й рятівником.
Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і в пустелі сорок років.
//Ісх.7:11,14.
Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Пророка поставить вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене; Його слухайте.
Це той, що був у зборі в пустині з ангелом, котрий промовляв до него на горі Сінай, і з батьками нашими, і що прийняв він живі слова, щоб передати нам,
якому не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо той Мойсей, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
І зробили вони тими днями теля, і принесли жертву приносили та веселилися з діл своїх рук.
Бог же Бог і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків:! приносили ви заколення й жертви Мені сорок років у пустелі?
Ви намета Молохового і зорю бога вашого Ремфана, зображення, які ви зробили, щоб вклонятися їм Я вас вижену геть аж за Вавилон.
Була скинія свідоцтва наших отців на пустині, як повелів Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
Батьки наші з Ісусом, взявши її, внесли у землю народів, яких вигнав Бог з обличчя наших отців. Так було до днів Давида.

Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
Соломон же збудував Йому дім.
Але Всевишній не в рукотворних храмах живе, як говорить пророк:
Небо - престол Мій, і земля - ​​підніжжя ніг Моїх. Який дім ви збудуєте, каже Господь, або яке місце для відпочинку?
Чи не рука Моя все це створила?
Твердошиї люди необрізані серцем і вухами! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви.
Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони повбивали, хто звіщав прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убивцями тепер ви, -
ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали.
Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали на нього зубами.
А Степан, повний Духа Святого, на небо, побачив славу Божу й Ісуса, що стоїть по правиці Бога,
і сказав: ось, я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що стоїть по правиці Бога.
Але вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього,
І він вивів за місто, стали побивати його камінням. Свідки ж поклали свою одежу у ногах юнака, званого Савлом,
І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе! прийми духа мого.
І, ставши навколішки, скрикнув голосом гучним: Господи! не постав їм гріха цього. І, сказавши це, він спочив.