[Зач. 16.] У ці дні, коли учнів намножилось у огреченими * нарікати на євреїв за те, що їхні вдовиці в щоденному служінні. // * Євреї з країн язичницьких.
Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам покинути Боже Слово, піклуватися про столи.
Отож, браття, виберіть з-поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на цю службу,
А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову.
І людям сподобалося оце слово всїй громаді; і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Філіпа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і Миколи Антиохийца, зверненого з язичників;
їх поставили перед апостолів, і, помолившись, поклали на них руки.
І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі; і дуже багато священиків були слухняні вірі.
[Зач. 17.] А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда.
Деякі з так званої Либертинців і кірінейська і олександрійська, та з Кілікії та Азії вступили в сперечатись із Степаном
але не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.
Тоді вони підмовили: ми чули, як він говорив проти цього на Мойсея і на Бога.
І підбурили народ і старших та книжників, і, напавши, схопили його і повели в синедріон.
Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Цей чоловік не перестає говорити проти цього на святе місце та проти Закону.
Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей.
Коли всі, хто в синедріоні, дивлячись на нього, бачили лице його, як лице Ангола.