Через п'ять днів прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з деякими ритором Тертулл, які скаржилися на Павла.
Коли ж він був покликаний, то Тертулл почав звинувачувати його, кажучи:
завжди і всюди з подякою щирою визнаємо ми, що для тебе, високодостойний Фелікс, зобов'язані ми багатьом світом, і твоєму піклуванню упорядкованих над цим народом.
Але, щоб довго тебе не турбувати, прошу тебе вислухати нас коротко, з властивим тобі поблажливістю.
Знайшовши з тим чоловіком виразкою суспільства, збудником заколоту між юдеї цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі,
Він відважився навіть збезчестити храм, ми взяли його і хотіли судити його за нашим законом.
Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством узяв його з рук наших і послав до тебе,
звелів нам, обвинувачам його, йти до тебе. Ти можеш сам, розпитавши, дізнатись від нього про все те, в чому ми звинувачуємо його.
І Іудеї підтвердили, сказавши, що це так.
Павло ж, коли намісник дав знака йому говорити, відповів: Я знаю, що ти багато років справедливо судиш народ цей, я тим вільніше буду захищати моя справа.
Ти можеш дізнатися, що нема більш дванадцяти день до того, як я прийшов в Єрусалим для поклоніння.
І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким-або колотнечу в народі здіймав,
і не можуть довести того, у чому тепер звинувачують мене.
Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я дійсно служу Богові батьків моїх, віруючи всьому, що в Законі й у Пророків
І маю надію на Бога, що буде воскресіння мертвих, праведних і неправедних, чого й самі вони сподіваються.
І я пильно дбаю завжди мати чисту совість перед Богом і людьми.
Після багатьох років я прийшов, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.
Ось при цьому знайшли мене очищеного в храмі, а не з народом і не з шумом.
Це були деякі азійські юдеї, яким належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони мене.
Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, коли я стояв перед синедріоном,
крім отого єдиного слово, яке голосно вимовив я, стоячи між ними, що за вчення про воскресіння мертвих я нині судимий вами.
Вислухавши це, Фелікс відстрочив їм справу, говорячи: розгляну ваша справа, коли тисяцький Лісій, і я докладно дізнаюся про це вчення.
А сотникові наказав сторожити Павла, але не обмежувати його і не боронити нікому з його близьких служити йому або приходити до нього.
Через кілька днів Фелікс, прийшовши з Друзіллою, дружину свою, вірної, покликав Павла, і слухав його про віру в Христа Ісуса.
І як розповідав він про праведність, і про здержливість та про майбутній суд, то Фелікса страх і відповів: Тепер іди, а коли ж часу покличу тебе.
Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, щоб відпустив його: тому часто закликав його і розмовляв з ним.
Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. Бажав догодити юдеям, Фелікс залишив Павла в кайданах.