[Зач. 40В.] Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту;
і, знайшовши одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, - бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим - прийшов до них;
і був він того ж ремесла, то в них і працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.
У будь-яку ж суботу він говорив у синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
А коли прийшли з Македонії Сила і Тимофій, Павло слову і він свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
Як же противились вони і хулили, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий Відтепер я піду до поган.
І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного Бога, ім'ям Юста, котрого господа була обіч школи.
А Крисп, начальник синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм, і багато з коринтян, почувши, увірували і хрестилися.
Господь у видінні вночі Павлу: Не бійся, але говори й не мовчи,
бо Я з тобою, і ніхто не зробить тобі зла, бо Я маю багато людей в цьому місті.
І він залишався там рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.
Тим часом, старостував Галион в Ахаї, напали однодушне Жиди на Павла і повели його перед суд,
кажучи, що він вчить людей шанувати Бога не за законом.
Коли ж Павло хотів відкрити уста, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби якась була образа чи злий умисел, то я мав би причину вислухати вас,
Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я не хочу бути суддею в цьому.
І прогнав їх від суду.
А все схопили Состена, начальника синагоги, били його перед судилищем; і Галионові про те.
Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами і відплив до Сирії, - і з ним Акила й Акила - обстриг собі голову, в Кенхреях, за обітницею.
Прибув він в Ефес, залишив їх там, а сам увійшов до синагоги і розмовляв із юдеями.
Коли ж вони просили його побути у них довше, він не погодився,
а попрощався з ними, сказавши: мені потрібно неодмінно провести свято, що наближається в Єрусалимі; до вас же повернуся знову, якщо буде на те воля Божа. І відплив із Ефесу. (Акила же й Акила залишилися в Ефесі.)
[Зач. 41.] Побувавши в Кесарії, він приходив до Єрусалиму, привітав церкву і відійшов в Антіохію.
І, пробувши там деякий час, вийшов, і за порядком проходячи через країну Галацьку і Фрігію, стверджуючи всіх учнів.
Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовний та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.
Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.
Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Акила і Прискилла прийняли його і точніше розповіли йому про дорогу Господню.
А коли він намірився йти в Ахаію, то братія послали до тамтешніх учням, щоб його прийняли; А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,
бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус є Христос.