[Зач. 29.] У той час цар Ірод підняв руки на деяких з Церкви, щоб гнобити,
і вбив Якова, брата Іванового мечем.
А бачивши, що це приємно юдеям, слідом за тим взяв і Петра, - тоді були дні Опрісноків, -
І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу.
Отже Петра стерегли у в'язниці, а Церква ревно молилася Богові за.
Коли ж Ірод хотів вивести його, в ту ніч Петро спав між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю.
І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. Ангел, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його і сказав: Мерщій вставай!. І ланцюги впали з рук його.
І сказав йому Ангел: Підпережись і обуйся. Він зробив так. Потім каже йому: одягни одяг твою і йди за мною.
Вийшовши, він ішов за ним, не знаючи, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.
Пройшовши першу і другу варту, вони прийшли до залізної брами, що до міста, які самі собою відчинилися їм: вони вийшли, і пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз з ним.
Тоді Петро, ​​прийшовши в себе, сказав: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Ірода і від усього чекання народу юдейського.
[Зач. 30.] І зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.
Коли ж Петро постукав у воріт, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,
і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила воріт, а прибігши, оголосила, що Петро стоїть біля воріт.
А ті сказали їй: у своєму ти розумі? Та вона запевняла своє. Вони ж говорили: То Ангол його.
Тим часом Петро продовжував стукати. Коли ж відчинили, то побачили його і здивувалися.
Він же, давши знак рукою, щоб мовчали, він їм, як Господь вивів його з темниці, і сказав: повідомте про це Якова й братів. Потім, вийшовши, пішов в інше місце.
Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога про те, що сталось з Петром.
А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд і наказав стратити їх. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.
Ірод був роздратований на Тірян і сидонян; вони ж, погодившись, прийшли до нього і, схиливши на свою сторону Власта, царського постельника, просили миру, бо їхня земля харчувалася з царської.
У призначений день Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив
а народ вигукував: це голос Бога, а не людини.
І Ангол Господній уразив його за те, що він не віддав слави Богові і він, черва його з'їла, помер.
Слово ж Боже росло і поширювалося.
[Зач. 31.] А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму (в Антіохію), взявши з собою Йоана, прозваного Марком.