[Зач. 24.] У Кесарії був чоловік, на ім'я Корнилій, сотник полку, званого Італійським
благочестивий і богобоязливий з усім домом своїм, щедру милостиню, і завжди Богові молився.
Явно він у видінні бачив близько дев'ятої години дня Ангела Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!
Він же, глянувши на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої і милостині твої прибули на пам'ять перед Богом.
Тепер же пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром.
Він гостює в одного Симона, що дім має при морі; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і твій дім.
Коли Ангел, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг і вояка богобійного при ньому
і розповів їм усе, послав їх до Йоппії.
На другий день, коли вони йшли і наближалися до міста, Петро близько шостої години вийшов на горницю помолитися.
І став він голодний, і їсти схотів. Тим часом, як готували, захоплення на нього найшло
і бачить він небо відкрите і сходить до нього якась посудина, немов простирало велике, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу;
У ній же знаходились чотириногі всілякі земні, звірі, плазуни і птахи небесні.
І голос почувся до нього: Устань, Петре, заколи і їж.
Але Петро сказав: ні, Господи, я ніколи не їв нічого огидного чи то нечистого.
І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, того ти не погань.
Це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.
Як Петро ж у собі, що б то значило те видіння, яке він бачив, - ось, посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,
і, крикнувши, запитали: тут сидить Симон, що зветься Петро?
Тим часом, як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе;
встань, зійди, і піди з ними без жадного сумніву; бо Я послав їх.
[Зач. 25.] І зійшовши Петро до людей, надісланим до нього від Корнилія, сказав: я той, що його ви шукаєте З якої причини прийшли ви?
Вони ж відказали: Сотник Корнилій, муж праведний і богобоязливий, схвалюваний усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні закликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх.
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А на другий день, вставши, пішов з ними, і деякі з братів із Йоппії пішли з ним.
І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів.
Коли Петро входив, Корнилій зустрів його і вклонився, впавши до ніг його.
Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, я теж людина.
І, розмовляючи з ним, увійшов до хати, і знайшов багатьох, що зібралися.
І сказав їм: ви знаєте, що Юдеї заборонений повідомлятися або зближуватися з чужинцями; Та відкрив мені Бог, щоб я не вважав за жодної людини за огидну чи то за нечисту.
Тому я, будучи покликаний, і прийшов беззаперечно. Тож питаю: З якої причини ви слали по мене?
Корнилій сказав: Четвертого дня я постився до цієї години, а о дев'ятій годині молився я в домі, і ось, перед мене став муж у блискучій одежі
і сказав: Корнилію почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом.
Тепер же пошли до Йоппії і приклич Симона, що зветься Петром, Він гостює в гарбарника Симона над морем він прийде і скаже тобі.
Негайно послав я до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всі стоїмо перед Богом, щоб вислухати все, що Господь наказав був тобі.
[Зач. 26.] А Петро відкрив уста і промовив: Пізнаю, що Бог на обличчя,
а в кожному народі, хто боїться Його й чинить правду приємний Йому.
Він послав для Ізраїлевих синів слово, благовістячи мир через Ісуса Христа; Господь Він усім.
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрещення, що Іван проповідував
як Бог Духом Святим і силою помазав Ісуса з Назарета, і Він ходив, роблячи добро та усіх уздоровлюючи дияволом, тому що Бог був з Ним.
І ми свідки всього, що Він учинив у краї та в Єрусалимі, і що нарешті Його вбили, повісивши на дереві.
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився
не всьому народові, але свідкам, наперед Богом вибраним, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
І Він наказав нам проповідувати людям і свідчити, що Він є призначений Богом суддя живих і мертвих.
Про Нього всі пророки свідчать, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.
[Зач. 27.] Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.
А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися, що дар Духа Святого пролився також на поган,
Бо чули вони, що мовами різними і величали Бога. Тоді Петро сказав:
хто може заборонити христитись водою оцим, які, як і ми, одержали Святого Духа?
І звелів охриститися в ім'я Ісуса Христа. Потім вони просили його пробути у них кілька днів.