Господи, Царю Небесний, Утішителю, душі істини, умилосердися і помилуй мене грішного раба Твого, і відпусти ми недостойному, і прости вся, Еліка ти згрішив днесь яко людина, паче ж і не яко людина, але і горее худоби, вольния моя гріхи і невольния, ведомия і невідома: яже від юності і науки злі, і яже суть від нахабства і зневіри. Аще ім'ям твоїм кляхся, або похулих е в думці моєму; або кого докорих; або обмовити кого гнівом моїм, або засмучених, або про що прогнівився; або збрехах, або безгодно спах, або злиднях Прийди до мене, і знехтував його; або брата мого засмучених, або свадіх, або кого засудих; або развеличахся, або разгордехся, або розгнівався; або стоїть ми на молитві, розум мій про лукавство світу цього подвижеся, або розбещення помислів; або об'ядохся, або опіхся, або без розуму сміялися; або лукаве помисли, або доброту чужу бачивши, і тою вражений бих серцем; або неподібна дієсловах, або гріху брата мого посміяхся, Моя ж суть безчисленна гріхи; або про молитву не радих, або Іно що содеях лукаве, не пам'ятаю, та бо вся і больша цих содеях. Помилуй мене, Творче мій Владико, похмуро і негідного раба Твого, і залиш ми, і відпусти, і прости мене, як Благ і чоловіколюбець, та з миром ляжу, засну і почію, блудний, грішний і окаянний аз, і поклонюся, і заспіваю, і прославлю пречесне ім'я Твоє, з Отцем, і Єдинородним його сином, нині і повсякчас, і на віки. Амінь.
|