Господи Боже мій! За однією тільки благодаті Своєї ти від небуття мене в буття привів, і своїм чином прикрасив мене. Я не подумав, як добре тобі віддячити, ні за те, що Ти дарував мені життя, ні за те, що ти поставив мене над усіма земними тварюками, немов їх царя. Ти сподобив мене прийняти Святе Хрещення, коли я був ще немовлям. Я ж з дитинства мого не зберіг благодаті хрещення: почав з дитинства брехати, лихословити, складати хтиві пісні, лінуватися, красти, противитися велінням моїх батьків, зневажати всі добрі поради старших, молодших же мене даремно бити. Коли настав вік мужності, віддався різним пристрастям, пияцтву, блуду, злопридбання, гніву, гордості. І тіло моє і душу всеконечно осквернив гріхами. В яку скверну тілесну не впав я, окаянний? В якій нечистоті плотської не уявив себе на яву або уві сні? Яке зло я не обмірковував в душі моїй? Які багато брудні мрії увійшли в душу мою! Скільки себелюбцем був Я, не думаючи мати християнської любові до ближнього! Озлобив я окаянний моє серце стільки, скільки ні від молінь, ні від сліз, ні навіть від стогону стражденних по моїй злобі або користі, не розчулювався. Після ж цього я не сповідав мої злочини перед суддями. Багато разів брехав на суді і не бентежився. Не було перед очима моїми ні сорому, ні страху Божого. Забував вранці і ввечері творити молитви, ні навіть одним захистити себе хресним знаменням, показуючи себе безбожником. Ухилився і в бесіді з ближніми моїми згадувати ім'я мого Творця і Спасителя. Ім'я ворога спасіння мого, диявола, - на жаль мені, нерозумному! - часто згадував. Якщо і прийняв блага від руки Твоєї, милостивий Господи, якщо і бачив хвороби та інші відвідування моїх ближніх: навіть від цього я не примудрявся до покаяння перед Тобою. І так до кінця я відступив від тебе, Господа мого! Відійшов від Тебе, немов блудний син, в далеку країну (див.15: 11-32): пішов не місцем, оскільки ти всюдисущий, і ніщо не може від тебе сховатися, а духом і життям моїми. Образ і подобу твоє затьмарив у мені: уподібнився занепалим духам, яким і зрадив себе. О, Чи можу я знайти когось від початку світу подібного мені грішному? Гірше самих христовбивць я, окаянний, згрішив. Так віддалився від Тебе, що опустився і до цієї темниці, зробася, моїми ім'ям і життям, злочинцем. Але Господи, Господи! Я залишив тебе, не залиш мене. Не приховуй обличчя Свого від раба Твого, адже я в скрутному становищі. Поспішай, Відповідай мені! Наблизься до душі моєї і визволи її (Пс.68:18–19). Не допусти мені загинути з моїми беззаконнями, якщо я і не гідний помилування від тебе. Боже, помилуй мене по великій Своїй милості (Пс.50:1)! Тими шляхами якими ти один знаєш, спаси мене, Многогрішного. Тому що Ти, Боже, Бог каються, і Тобі славу засилаю, Отцю і Сину і Святому Духу, нині і завжди і на віки віків. Амінь.
|