Молитва святого Іоанна Дамаскіна

Владико Чоловіколюбче, невже мені одр цю труну буде, або ще окаянну мою душу просвітиші днем? Се Мі труну передлежить, се Мі смерть належить. Суду Твого, Господи, боюся і муки безконечния, зле ж творячи не престаю: тобі Господа Бога мого завжди прогнівляю, і Пречисту Твою матір, і вся небесні сили, і Святого Ангела хранителя мого. Вем убо, Господи, яко недостойний єсмь людинолюбства твого, але гідний єсмь всякого осуду і муки. Але, Господи, або хощу, або не хощу, спаси мене. Аще бо праведника спасеші, нічтоже велие; і аще чистаго помилуєш, нічтоже дивно: гідни бо суть милості Твоєї. Але на мені грішному здивуй милість Твою: про це яви людинолюбство Твоє, та не здолає моя злість твоєї незглаголанней доброти і милосердю: і якоже хощеші, влаштуй про мене річ.

Просвіти очі мої, Христе Боже, та не коли засну В смерть, та не коли промовить ворог мій: зміцнися на нього.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.

Заступник душі моєї буди, Боже, яко посеред ходжу мереж багатьох; визволи мене від них і спаси мене, Блаже, яко чоловіколюбець.

І нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Преславну Божу Матір, і святих Ангел Святішу, немовчно заспіваємо серцем і устами, Богородицю цю сповідаюче, яко воістину народила нам Бога втілена, і молиться невпинно про душі наших.