[Зач. 34.] І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження.
Учні Його спитали Його: Учителю! хто згрішив, він чи батьки його, що сліпим він родився?
Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, але це для того, щоб на ньому діла Божі.
Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день приходить ніч, коли ніхто не може робити.
Доки Я в світі, Я Світло для світу.
Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив суміш з слини і помазав нею очі сліпому,
і сказав йому: Іди, вмийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Він пішов і вмився, і вернувся видющим.
Тут сусіди та ті, що він був сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?
Інші говорили: це він, а інші: схожий на нього. Він відказав: Це я.
І питали його: Як же очі відкрились тобі?
Він сказав у відповідь: Людина, що Його звуть Ісусом, учинив, і очі помазав мені і сказав мені: Піди в Сілоам та й умийся. Я пішов, умився і прозрів.
Тоді сказали йому: Де Він? Він відповів: Не знаю.
Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв.
Була ж субота, коли Ісус учинив і відкрив йому очі.
І знов запитали його й фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: бо тягар поклав Він на мої очі, і я вмився, і бачу.
Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. Інші говорили: як може людина грішний такі ознаки? І незгода між ними була.
Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, бо Він відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк.
Юдеї проте йому не повірили, що він був сліпий і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого
і запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? як же він тепер бачить?
Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що це син наш і що він народився сліпим,
а як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не знаємо. Сам уже дорослий; самого спитайте; нехай сам про себе скаже.
Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: бо постановили Жиди, щоб, хто визнає Його за Христа, щоб той був відлучений від синагоги.
Ось тому говорили батьки його і сказали: Він дорослий; самого спитайте.
Отже, покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.
Він сказав їм у відповідь: Чи Він грішний не знаю; одне знаю, що я був сліпим, а тепер бачу.
І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?
Відповів він до них: Я вже вам, і ви не слухали Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?
А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; Цього ж не знаємо, звідки Він.
Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він мені очі.
Але ми знаємо, що грішників Бог не послухає; але хто шанує Бога і виконує волю Його, того слухає.
Відвіку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпому.
Якби Він не був від Бога, не міг би чинити.
Сказали йому у відповідь: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І вигнали його геть.
Ісус, почувши, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, сказав йому: Чи віруєш ти в Сина Божого?
Відповів той, говорячи: Хто ж то, Господи, щоб я вірував у Нього?
Ісус сказав йому: І ти бачив Його, і Він говорить з тобою.
Він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.
[Зач. 35.] І сказав Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а бачать стали сліпі.
Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: Чи ж і ми сліпі?
Ісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б гріха; але як ви говорите, що бачите, то гріх залишається на вас.