Ісус же на гору Оливну пішов.
А вранці знову прийшов до храму, і всі люди збігались до Нього. Він сів і навчав їх.
[Зач. 28.] І ось книжники та фарисеї приводять до Нього жінку, взяту в перелюбстві, і посередині ставлять її,
сказали Йому: Учителю, ця жінка взята в перелюбстві;
Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням Ти що скажеш?
Це ж казали вони, Його випробовуючи, щоб знайти що-небудь на Нього оскарження. Але Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем, не звертаючи на них уваги.
Коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї камінь.
І Він знов нахилився додолу, і писав по землі.
Вони ж, почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх і залишився один Ісус та жінка, що стояла всередині.
Ісус, не бачивши нікого, крім жінки, сказав їй: Жінко, де твої обвинувачі? ніхто тебе не засудив?
Вона відказала: Ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не засуджую тебе; йди але більш не гріши.
[Зач. 29.] І знову Ісус до народу і сказав їм: Я Світло для світу Хто йде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя.
Фарисеї ж Йому: Ти Сам про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.
Ісус сказав їм у відповідь: якщо Я і Сам про Себе, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
Ви за тілом судите Я не суджу нікого.
А коли Я суджу, суд мій правдивий, бо Я не один, але Я і Отець, що послав Мене.
І в законі вашому написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.
Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Мене.
А вони запитали Його: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого.
Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його.
[Зач. 30.] сказав Він їм знову: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху. Куди Я йду, туди ви не можете прийти.
А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: «Куди я йду, ви не можете прийти»?
Він сказав їм: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах ваших; бо якщо не повірите, що це Я, то помрете в своїх гріхах.
А вони запитали Його: Хто Ти такий? Ісус сказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю вам.
Я маю багато говорити і судити про вас; але, Хто послав Мене, і що Я чув від Нього, то і говорю світу.
Але не зрозуміли вони, що Він говорив їм про Отця.
Отже Ісус сказав їм: коли принесете Сина, тоді зрозумієте, що це Я і що нічого не роблю від Себе, але як навчив Мене Отець Мій, так і говорю.
Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби.
Коли Він говорив це, багато хто увірував в Нього.
[Зач. 31.] Тоді сказав Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
і пізнаєте правду, а правда вас вільними.
Йому відповідали: Авраамів ми рід і не були рабами нікому ніколи; як же Ти кажеш: Ви станете вільні?
Ісус відповів їм: Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто чинить гріх, є раб гріха.
І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
Отже, якщо Син звільнить вас, то справді ви будете вільні.
Знаю, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
Я говорю те, що бачив в Отця, та а ви робите те, що бачили в батька свого.
Йому відказали: Наш отець Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були діти Авраама, то чинили б діла Авраамові.
А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога Авраам не робив.
Ви робите діла батька свого. На це сказали Йому: ми не від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.
[Зач. 32.] Ісус сказав їм: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, бо Я не Сам від Себе прийшов, але Він послав Мене.
Чому ви не розумієте мови Моєї? Тому що не можете чути слова Мого.
Ваш батько диявол, і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він брехун і батько брехні.
А як Я правду кажу, ви не вірите Мені.
Хто з вас може Мені докорити за гріх? Якщо ж правду кажу, чому ви не вірите?
Хто від Бога, той слухає слова Божі. Через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.
На це юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?
Ісус відповів: Не маю Я демона, але Я шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.
Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.

[Зач. 33.] Істинно, істинно кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік.
Юдеї Йому: Тепер ми дізнались, що демона маєш. Авраам помер і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
Невже Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? і пророки померли Ким Ти робиш?
Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібний до вас брехун. Але Я знаю Його, і слово Його.
Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій; і бачив, і тішився.
На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще п'ятдесяти років, - і Ти бачив Авраама?
Ісус сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.
І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього; але Ісус зник і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі.