[Зач. 14.] Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
А в Єрусалимі, біля брами купальня, звана по-єврейському зветься *, що мала п'ять ґанків. // * Будинок милосердя.
У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали води,
Бо Ангол Господній часами сходив до купальні, і порушував воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.
Тут був там один чоловік, що тридцять і вісім років.
Ісус, побачивши його лежачого і дізнавшись, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, який опустив б мене в купальню, коли обуриться вода; коли ж я приходжу, інший вже сходить перше, ніж я.
Ісус каже йому: встань, візьми ложе своє та й ходи.
І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Було ж це в день суботній.
Тому юдеї вздоровленому: Є субота, Не годиться тобі брати ложа свого.
Він відповів їм: Хто мене зцілив, Той мені сказав: Візьми ложе своє та й ходи.
Його запитали: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?
Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус зник у народу, що був на тому місці.
Після того Ісус стрів у храмі і сказав йому: Оце одужав; Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого.
Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.
І стали юдеї переслідувати Ісуса і шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
А Ісус відповів їм:

[зач. 15.] Отець Мій працює аж досі, працюю і Я..
І ще більш намагалися вбити Його юдеї, що Він не тільки порушував суботу, але й Бога Отцем Своїм називав Бога, роблячи Себе рівним Богу.
На це Ісус сказав: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, якщо не побачить Отець; бо, що творить Він, то і Син робить.
Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, і покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.
Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче.
Бо Отець і не судить нікого, але весь суд віддав Синові,
щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує Отця, що послав Його.
[Зач. 16.] Істинно, істинно кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне, і на суд не приходить, але перейшов від смерті в життя.
Істинно, істинно кажу вам: Наступає година, і тепер вона є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
Бо, як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
І дав Йому силу чинити і суд, бо Він є Син Людський.
Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого;
і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло - на воскресення Суду.
Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
Якщо Я свідчу Сам про Себе, то свідчення Моє неправдиве.
Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.
Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.
Я не від людини свідоцтва, але кажу це для того, щоб ви спаслися.
Він був світильник, що горів і світив, а ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.
Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець дав Мені зробити, ті діла, що я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.
І послав Мене, Сам засвідчив про Мене. Але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили;
і не маєте слова Його, щоб у вас, тому що ви не вірите в Того, Кого Він послав.
Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, а вони свідчать про Мене.
Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя.
Не приймаю Я слави від людей,
але знаю вас: ви не маєте в собі любови до Бога.
Я прийшов в ім'я Отця Мого, і не приймаєте Мене; Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.
Як ви можете вірувати, коли один від одного приймаєте славу, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте?
Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем: є на вас винуватити буде, Мойсей, на якого ви сподіваєтеся.
Бо якби ви вірили Мойсеєві, то повірили б і Мені, тому що він писав про Мене.
Якщо писанням його ви не вірите, то як віри моїм словам?