[Зач. 44.] Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала година Йому перейти від світу цього до Отця, знавши, що, полюбивши Своїх, що в світі, до кінця полюбив їх.
Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському,
Ісус, знаючи, що Отець віддав все Йому в руки Його, і що від Бога прийшов і до Бога відходить,
встав з вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперезався.
Потому налив Він води до вмивальниці і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Господи! Митимеш ноги?
Ісус сказав йому у відповідь: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
А як той відказав: Не мити меш ніг моїх до віку. Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зі Мною.
Симон Петро: Господи! не тільки ноги мої, але і руки і голову.
Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь І ви чисті, але не всі.
Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
[Зач. 45.] Коли ж умив їм ноги і одежу Свою Він надів, засів знову, сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я є.
Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив ноги вам, то і ви повинні вмивати ноги один одному.
Бо Я дав вам приклад, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Істинно, істинно кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший, хто вислав його.
Якщо це знаєте, блаженні ви, якщо таке чините.
Чи не про всіх вас кажу; Я знаю, яких обрав. Але щоб збулося Писання: споживає зо Мною хліб підняв на Мене п'яту свою.
Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви повірили, що це Я.
Істинно, істинно кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; ж приймає Мене, хто послав Мене.
Сказавши це, Ісус обурився духом, і засвідчив, і сказав: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене.
І озиралися учні один на одного, непевними, про кого Він каже.
Один з Його учнів, якого любив Ісус, сидів при столі у грудях Ісуса.
Йому Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б це, про який говорить.
І, пригорнувшись до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи! хто це?
Ісус відповів: той, кому Я, вмочивши шматок хліба, подам. І, вмочивши шматок, подав синові Симона Юді.
І після цього шматка увійшов в нього сатана. Тоді Ісус сказав йому: Що ти робиш, роби швидше.
Але ніхто з при столі не зрозумів, до чого сказав йому.
А тому, що тримав Юда скриньку, то деякі думали, що Ісус говорить йому: купи, що нам потрібно до свята, або щоб дав що-небудь жебраком.
Він, узявши кусок хліба, зараз вийшов а була ніч.
Коли він вийшов, Ісус сказав:

[зач. 46.] Тепер прославив Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і зараз прославить Його.
Діти! ще короткий час я з вами. Будете шукати Мене, і, як сказав Я юдеям, що, куди Я йду, ви не можете прийти, так і вам кажу тепер.
Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного; Як Я вас полюбив вас, так і ви любіть один одного.
По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
Симон Петро сказав Йому: Господи! куди ти йдеш? Ісус відповів: Куди Я йду, ти не можеш тепер за Мною йти, а потім ти підеш за Мною.
Говорить до Нього Петро: Господи! чому я не можу йти за Тобою тепер? я душу мою покладу за Тебе.
Ісус відповів йому: душу твою за Мене покладеш? Поправді, поправді кажу тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене.