Істинно, істинно кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник;
А хто входить дверима, той вівцям пастух.
Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
І як вижене всі свої вівці, він іде перед ними; а вівці за ним йдуть, бо знають голос його.
За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
Оцю притчу повів їм Ісус, але вони не зрозуміли, що їм говорив.
Отже, знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
Все, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
[Зач. 36.] Я двері: хто ввійде Мною, той спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
Злодій тільки для того, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов для того, щоб мали життя і мали з надлишком.
Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
А найманець, хто не вівчар, кому вівці не свої, бачить, що вовк наближається, і біжить; і вовк розкрадає овець, і розганяє їх.
А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
Як Отець Мене знає, так і Я знаю Отця; і власне життя Я за вівці кладу.
Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, і їх припровадити: і вони почують голос Мій, і буде одне стадо і один пастир.
[Зач. 37.] те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
Ніхто не бере її від мене, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю знову прийняти її. Я цю заповідь взяв від Свого Отця.
Від цих слів між юдеями знову незгода знялася.
Багато з них говорили: Він демона має, і несамовитий що слухаєте Його?
Інші говорили: Ці слова не того, хто демона Хіба демон може очі сліпим?
Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі, і була зима.
І ходив Ісус в храмі, у притворі Соломоновому.
Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо.
Ісус відповів їм: Я сказав вам, та не вірите ви справи, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
Але ви не вірите, бо ви не з овець Моїх, як ви.
[Зач. 38.] голосу слухають вівці Мої Мого, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною.
І Я даю їм життя вічне, і не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.
Мій Отець, що дав їх Мені, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого.
Я і Отець - одно.
Тут Знов каміння схопили юдеї, щоб побити Його.
Ісус відповів їм: багато добрих справ показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете Мене каменувати?
Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо побити Тебе камінням, але за богохульство і за те, що Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш.
Ісус відповів їм: Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви боги?
Якщо Він назвав богами тих, до кого слово Боже, і Писання не може порушене, -
Тому, що Отець освятив і послав у світ, ви говорите: Зневажаєш Ти Бога, тому що Я сказав: Я Син Божий?
Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені;
А коли Я чиню, то, коли не вірите Мені, вірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці.
Тоді знову шукали схопити Його; але вийшов із рук їхніх,
І Він знову Йордан, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.
І багато до Нього і говорили, що Іван не вчинив ніякого чуда, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.
І багато-хто ввірували в Нього.