Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї, що й погани прийняли слово Боже.
І коли Петро прийшов в Єрусалим, обрізані дорікали йому,
кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних і їв з ними.
Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
в місті Іоппії я молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
Я подивився в нього і, розглядаючи, побачив там чотириногих землі, звірів, плазунів і птахів небесних.
І почув я голос, що говорив мені: Встань, Петре, заколи і їж.
Я ж сказав: ні, Господи, нічого огидного чи то нечистого ніколи не входило в уста мої.
І відповів мені голос із неба: Що Бог очистив, того не вважай за огидне.
І це сталося тричі, і знову піднялося все на небо.
І ось, в той самий час три людини стали перед будинком, в якому я був, послані з Кесарії до мене.
Дух сказав ... Читать дальше »

[Зач. 24.] У Кесарії був чоловік, на ім'я Корнилій, сотник полку, званого Італійським
благочестивий і богобоязливий з усім домом своїм, щедру милостиню, і завжди Богові молився.
Явно він у видінні бачив близько дев'ятої години дня Ангела Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!
Він же, глянувши на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої і милостині твої прибули на пам'ять перед Богом.
Тепер же пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром.
Він гостює в одного Симона, що дім має при морі; він скаже тобі слова, якими спасешся ти і твій дім.
Коли Ангел, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг і вояка богобійного при ньому
і розповів їм усе, послав їх до Йоппії.
На другий день, коли вони йшли і наближалися до міста, Петро близько шостої години вийшов на горницю помолитися.
І став він голодний, і їсти с ... Читать дальше »

А Савл, іще дихаючи погрозами та вбивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика
і випросив у нього листи в Дамаск до синагог, щоб, коли знайде яких вченню, і чоловіків і жінок, то зв'язати й привести до Єрусалиму.
А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло з неба.
Він впав на землю і почув голос, що говорив до нього: Савле, Савле що ти Мене переслідуєш?
Він запитав: Хто Ти, Господи? Господь же сказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Важко тобі йти проти рожна.
Він, тремтячи і жаху сказав: Господи! що хочеш, щоб робив? і Господь сказав йому: Устань, зійди до міста; і сказано буде тобі, що маєш робити.
Люди, що йшли з ним, стояли в заціпенінні, чуючи голос, та нікого не бачили.
Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені нікого не бачив. І повели його за руки, і привели в Дамаск.
І три дні він не бачив, і не їв, і не пив.
У Дамаску був один учень, на ім'я А ... Читать дальше »

А Савл убийство його. У ті дні І утиск великий постав проти єрусалимської Церкви, і все, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та Самарії.
І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.
А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці.
Ходили тоді і звіщали слово.
[Зач. 18.] Ось Пилип прийшов до самарійського і проповідував їм Христа.
Люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він творив чудеса.
Бо нечисті духи з багатьох, одержимих ними, виходили з криком, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.
І була радість велика в тім місті.
Один же чоловік, на ім'я Симон, і чарував та дивував народ самарійський, видаючи себе за кого-то великого.
Його слухали всі, від малого до великого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
Його ж слухалися, бо, що він їх довший час дивував ворожбитством. ... Читать дальше »

Тоді первосвященик: Чи це так?
Але він сказав: Мужі брати й батьки послухайте. Бог слави з'явився батькові нашому Авраамові, як в Месопотамії, перше ніж оселився в Харані,
і сказав йому: Вийди із своєї землі та з родини своєї, і з дому батька твого, і йди в землю, яку покажу тобі.
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані а звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете.
І не дав йому на ній спадщини ані на стопу ноги, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.
І сказав йому Бог, що насіння його буде в чужій землі і будуть в поневоленні гнобити чотириста років.
Але Я, сказав Бог буду судити народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; Опісля ж вони вийдуть і будуть служити Мені на цім місці.
І дав йому завіт обрізання. І породив так Ісака та обрізав його восьмого дня; а Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярх ... Читать дальше »

[Зач. 16.] У ці дні, коли учнів намножилось у огреченими * нарікати на євреїв за те, що їхні вдовиці в щоденному служінні. // * Євреї з країн язичницьких.
Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам покинути Боже Слово, піклуватися про столи.
Отож, браття, виберіть з-поміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на цю службу,
А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову.
І людям сподобалося оце слово всїй громаді; і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Філіпа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і Миколи Антиохийца, зверненого з язичників;
їх поставили перед апостолів, і, помолившись, поклали на них руки.
І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі; і дуже багато священиків були слухняні вірі.
[Зач. 17.] А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чу ... Читать дальше »

[Зач. 13.] А один чоловік, на ім'я Ананія, з своєю дружиною Сапфірою, продавши маєток,
присвоїв частину з заплати, з відома дружини своєї, а якусь там частину приніс і поклав до ніг апостолів.
Але Петро сказав: Ананію! Для чого ти допустив сатані вкласти в серце твоє думку збрехати Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?
Що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Для чого ти поклав це в твоєму серці? Ти сказав неправду не людям, а Богові.
Почувши ці слова, Ананія впав та й умер І обгорнув жах великий усіх, що це чули.
Юнаки ж приготували його до поховання і, винісши, поховали.
Години через три прийшла й дружина його, не знаючи про те, що трапилося.
Промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона сказала: Так, за стільки.
Але Петро сказав їй: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що ... Читать дальше »

[Зач. 10.] Коли вони говорили до народу, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,
обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих;
і наклали на них руки і до в'язниці всадили до ранку; бо вже був вечір.
А багато з тих, хто слухав слово, увірували; і було число таких людей близько п'яти тисяч.
На другий день зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші, і книжники,
і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки з роду первосвященика;
і, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?
Тоді Петро, ​​переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!
Якщо від нас сьогодні вимагають відповіді в благодіяння людині немічному, як він видужав,
то нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп' ... Читать дальше »

[Зач. 7.] Петро та Іван йшли разом в храм на дев'яту годину молитви.
І був чоловік, кульгавий від утроби матері своєї, котрого носили і садовили щоденно в воротях храму, що Красними, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
Він, побачивши Петра та Іван хочуть у храм, просити в них милостині.
Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас.
І той подивився на них, сподіваючись отримати від них що-небудь.
Але Петро сказав: Срібла й золота в мене нема, а що маю, то даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи.
І, взявши його за праву руку, підвів його І хвилі тієї зміцнилися ноги й коліна,
І, зірвавшись, і почав ходити, і ввійшов з ними в храм, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога.
І весь народ бачив, як ходив він та Бога хвалив
І пізнали його, що це був той, який сидів біля Червоних дверей храму для милостині; І вони переповнились жахом та подивом ... Читать дальше »

[Зач. 3.] Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та по одному осів на кожному з них.
Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
В Єрусалимі жили юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
Щойно стався цей шум, зійшлося багато народу, і захвилювалися, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
І всі дивувались і дивувалися, кажучи один до одного: ці, що говорять не галілеяни?
Як же ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якому народилися.
Парфяне, і мідяни, і з Еламу, і мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту й Азії,
Фрігії та Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киренеї, і захожі римляни, юдеї і прозеліт ... Читать дальше »